Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Білик П$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Білик П. П. Організаційно-правові аспекти статусу національного банку України [Електронний ресурс] / П. П. Білик // Право і суспільство. - 2014. - № 1.2. - С. 183-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pis_2014_1
| 2. |
Білик П. П. Статус керівника в апараті державного управління та ефективність управлінської діяльності: адміністративно-правові аспекти [Електронний ресурс] / П. П. Білик // Правова держава. - 2014. - № 17. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2014_17_6
| 3. |
Білик П. П. Право і управління: теоретичні питання взаємозв’язку та їх практичне значення [Електронний ресурс] / П. П. Білик // Вісник Одеського національного університету. Серія : Правознавство. - 2014. - Т. 19, Вип. 2. - С. 31-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vonu_prav_2014_19_2_6
| 4. |
Білик П. Структуризація системи права у вітчизняній юридичній доктрині [Електронний ресурс] / П. Білик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_4_6 Здійснено аналіз структуралізації системи права як регулятивної основи правової системи, що формується, базуючись на правовій ідеології певної держави та водночас виступаючи нормативним базисом поведінки у сфері права. Визначено генеративну роль правової свідомості щодо компонентного складу правової системи, що в майбутньому й забезпечує її інтегрування. У контексті останніх напрацювань правової доктрини раціональним є аналіз розумово-психологічного сприйняття розподілу права на галузі та критерії їх виокремлення, шо й обумовлює актуальність цієї роботи. Критеріями галузоутворення є ознаки та властивості, наявність яких надає змогу зробити висновок, що певне правове утворення (інститут, підгалузь тощо) досягнуло у своєму розвитку статусу окремої самостійної галузі в системі права. Кристалізація галузей права повністю відбувається в площині правової доктрини, втім важливо розуміти, що вона теж обумовлена значною низкою неюридичних детермінант, які трансформуються у правовий рівень саме через правосвідомість. Попри доволі всеохоплюючий аналіз структуризації системи права у вітчизняній юридичній доктрині, на сучасному етапі є очевидною необхідність переосмислення певних парадигм юриспруденції, що проглядається у зміні акцентів загальновизнаних критеріїв поділу права на галузі, а теж зокрема в обгрунтуванні доцільності їх розширення.
| 5. |
Білик П. П. Адміністративний розсуд в публічному адмініструванні та його зв’язок з юридичною деонтологією: теоретико-правовий аспект [Електронний ресурс] / П. П. Білик, І. А. Осадча // Правова держава. - 2021. - № 42. - С. 52-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2021_42_8
| 6. |
Білик П. Наукові підходи до розуміння медичного права як окремої нової галузі [Електронний ресурс] / П. Білик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2021. - Т. 8, № 2. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2021_8_2_6 Проаналізовано наукові погляди на галузеву самостійність медичного права та зроблено висновки. Вважаємо, що правовідносини, які входять до предмета медичного права, доцільно виокремити у дві групи. Перша група представлена тими відносинами, що виникають під час здійснення медичної діяльності задля надання медичної допомоги, тобто це відносини між лікарем і пацієнтом під час здійснення першим діагностичних, лікувальних і профілактичних заходів. На наше переконання, вони є основою відносин у сфері медицини. До другої групи відносин належать відносини, пов'язані з наданням медичної допомоги, зокрема, у сфері внутрішньої організації надання медичних послуг, обов'язкового медичного страхування, зі здійснення контролю та нагляду у сфері охорони здоров'я, ліцензування та акредитації медичних організацій тощо. Запропоновано такі відносини назвати організаційно-правовими у сфері медицини, позаяк вони є основою виникнення відносин під час реалізації медичної діяльності щодо надання медичної допомоги та забезпечують її якісне надання. Доведено, що медичне право є самостійною комплексною галуззю права, що сформувалася на межі профілюючих галузей права (якими, на нашу думку, є цивільне, адміністративне право, право соціального забезпечення), предметом якої є суспільні відносини, які постають у процесі реалізації медичної діяльності щодо надання медичної допомоги, та організаційно-правові відносини у сфері медицини. В основу їх правового регулювання покладено комбінований (імперативно-диспозитивний метод). Отже, усвідомлення самостійної галузевої належності медичного права сприятиме його подальшому розвитку, вдосконаленню правового регулювання окремих галузевих інститутів, запровадженню нових механізмів охорони та захисту прав та інтересів суб'єктів у сфері охорони здоров'я.
| 7. |
Білик П. П. Адміністративний розсуд та інструменти діяльності публічних адміністрацій: адміністративно-правовий та юридико-деонтологічний вимір [Електронний ресурс] / П. П. Білик, І. А. Осадча // Правова держава. - 2021. - № 44. - С. 37-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prav_2021_44_6
| 8. |
Гарасимів Т. Концептуальні виміри військового права як комплексної галузі права [Електронний ресурс] / Т. Гарасимів, П. Білик // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2022. - Т. 9, № 1. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2022_9_1_8 Визначено теоретико-методологічні та практичні засади військового права як окремої галузі права та з'ясовано його місце та роль у системі права України. Визначено, що військове право є системою загальнообов'язкових норм, формально визначених правил поведінки у військово-публічній сфері, які встановлюються, охороняються та забезпечуються державою та здійснюють регулювання суспільних відносин, пов'язаних із діяльністю військової організації суспільства та мають на меті забезпечення захисту держави, суверенітету, територіальної цілісності. Основними ознаками військового права є нормативність, формальна визначеність, обов'язковість, регулятивність, процедурність, зв'язок із державою, системність. Зроблено висновок, що становлення та розвиток концепції військового права України свідчить про те, що військове право об'єктивується у правовій реальності та потребує епістемологічного опрацювання його сутності, соціальних функцій, перспектив, здійснення наукового прогнозування забезпечення регулятивного впливу на важливі процеси, які відбуваються у військово-публічній сфері в умовах військової агресії Росії, що несе пряму загрозу національній безпеці.
|
|
|